У дощ убрався вересневий день...
Пливуть думки...не зроблено, що треба...
Майже нема на вулицях людей...
Осінь під дощ кружляє просто неба.
А сірий колір в блискавках дощу,
Чорний асфальт у поцілунках листя...
А я до тебе подумки летю...
Ту горобину згадую в намисті.
Кохання це в минулому... сплило...
Життя минуло... як дощу ці струми,
Але душа ще крутить це кіно...
Старі перебирає пам;ять суми.
Згадала нас...та і тоді був дощ...
Осінне листя вбралось в діаманти,
А моє серце із твоїм зійшлось,
Ми у коханні ще були студенти.
Сьогодні вже нічого не змінить...
А головне, в тобі нема потреби...
День вересневий кольором дзвенить...
Осінь під дощ кружляє просто неба.