Україно! Я щиро кохаю тебе
За оксамитові луки, за квіти пахучі,
За солов*їне зітхання у цвітучих садах,
За землі родючі,
За небо блакитне у яскравих зірках.
Ти - чарівна, багата країна
Ти - привабливий куточок зеленого раю.
Тебе більш за все я кохаю.
Я в полоні твоєї краси мальовничій,
Та не бажаю, щоб ти колонією стала,
Щоб сила цілюща пропала у нашій воді,
Щоб наші ліси шахраї вирубали,
Які вже і так все продали.
Не бажаю, щоб солдати чужі
Нашу землю топтали.
Щоб правдиву історію
Наші діти та внуки не знали.
Мріють багато держав роз*єднати
Український народ, у злиднях
Втопити здобуту свободу. Але
Я вірю, - що ми не дамо Україну
Згубити та без кривди зможемо
Добре у злагоді жити.