дивись:
заходить сонце
золотим піском
обсипалось його насіння
на каміння
птахів несамовите голосіння
стихає
повільно відлітає листя в вирій
в землі сирій
ще паперовий
лист один живий
і голуби поштові
блукають навмання
шукають
очі адресатів
на крилах розіп'яті
у мовчанні
минають дні
і ночі
і коханння
вже голуб дню
мого листа
не передасть тепер
дивись: заходить сонце.
"адресат помер".