вiриться...

Виктор Сурженко
…небо під ноги тиші
падає в диво-ніч,
як не писати вірші,
і не торкатися пліч?..

адже цікавість сильніша
йти проти ночі вдвох,
танути в подиху літа,
в світі одних зірок
стати твоїм навіки,
пити Любові чай
пристрастю шаленіти
тільки не відпускай!..

не обіцяй нічого 
віриться дужче мені…
домисли в серці болем –
чи треба вони тобі?..