Дзiдзiо та гра

Сергий Труш
Дзідзьо та ГРА слів (анекдот або нє…)

Приходить вже пристаркуватий Дзідзьо в магазин, де продають ліцензійні CD.
- Дайте будь-ласка усю «віагру»!
-Діду, можливо, що Ви переплутали двері! Аптека – поруч! – відповів продавець, посміхаючись.
- Все я правильно зайшов. Мені потрібна саме Ваша «ВІА ГРА» і для іншого стояка: у мене ніжка в дивані, від шалених оргій з прихильницями, того… розлетілася, а я ото перемотаю з десяток сі-дішок скотчем і поставлю замість ніжки, то ще постоїть …
- А чому саме «ВІА ГРА»?  Візьміть будь-які здешевлені компакт-диски – таньше буде, - запропонував ввічливий продавець-консультант, підігруючи діду.
- Та тут тєма є одна: от прийде до мене тьола, а я їй: «хочеш на мому «дивані» поскакати? Він в мене ще о-го-го, - стоїть: на двох шариках (коліщатках), твердій ніжці та віагрі зі скотчьом!» … і хай попробує собі в такому відмовити, ГА!