Пiсня на кладовищi понiвечених надiй

Владимир Туленко
ПІСНЯ «На кладовищі понівечених надій»

Музика: ?????
Слова: Володимир Туленко


Приспів:
На кладовищі понівечених надій
Холодний вітер недовіри свище,
Коханню нашому пророчить буревій,
Що забере любов від нас на кладовище.

На кладовище понівечених надій.



(1)
Листом клиновим відлітають почуття.
Не здатні ми оба на добре ніжне слово,
Немає двох сердець єдиного биття,
Холодна осінь  нас періщить знову й знову.

Чому мені уже не довіряєш ти,
Моя єдина і кохана леле.
Маячить обрій нам холодний самоти,
Що почуття, як збіжжя, млин життя розмеле!


Приспів:
На кладовищі понівечених надій
Холодний вітер недовіри свище,
Коханню нашому пророчить буревій,
Що забере любов від нас на кладовище.

На кладовище понівечених надій.


(2)
Не зберегли ми й не примножили любов.
Не спромоглися бути ми одним єдиним.
Хоч дрижаки знов б’ють, і холодіє кров,
Та почуттів роман ми дописать не вмієм. 

Одна стежина буде завузька для двох,
І одне одного не чуємо ні скільки.
І залишився нам у спадок тільки змрок,
Ще й кладовища темінь буде з нами тільки!


Приспів:
На кладовищі понівечених надій
Холодний вітер недовіри свище,
Коханню нашому пророчить буревій,
Що забере любов від нас на кладовище.

На кладовище понівечених надій.