Ти прозрієш на завтра
Посміхнуться заплакані очі
Що було-все неправда
І не вір в ті закохані ночі
В ті солодкі зізнання
В те,що подих стискало в долонях
Це було лиш бажання
Тиск піднявся до болі у скронях
Посадили ми квітку
Доглядали занадто ретельно
Божеволіли влітку
І не знали,що це так смертельно.