Як часто ми плекаємо надію?
На спогад гарний,слово золоте.
На частку доброти,на згусток в мрію,
Що згадкою ласкавою цвіте.
Як часто ми цінуємо тривогу,
Та безпокойство рідного в тобі.
І зустріч,одночасно ще дорогу,
Та ясні очі,очі голубі.
Шануєм втрати,та життя плекаєм,
Вершим хороше,кожний час. ЩО дня.
І маєм те...що заробивши маєм,
А чи в життю,бредем ми навмання?
(Понкратова.О.В)