Голодомор

Елена Полярная
               
Зимою в поле діти йдуть:               
Худі  потворно, блідолиці               
Вони  руками сніг гребуть,               
В надії, що під ним знайдуть:               
Колосся мерзлої пшениці.               

Був двадцятий вік! В Україні – холодно!
Тридцять третій рік!
Боже! Як же голодно!
Голодно! Голодно! Голодно!

Люди звірину поїли,   
Тоді щурів повиїдали. 
Дико  їстоньки хотіли,               
В божевіллі дітей їли,
Так вони голодували.

Був двадцятий вік! В Україні – холодно!
Тридцять третій рік!
Боже! Як же голодно!
Голодно! Голодно! Голодно!

Роки  злидарства промайнули,
Та  старі люди  пам’ятають:
Як дітьми  голодні були,
Днів злидарських  не забули,
Вмерлим панахид  справляють.

Був двадцятий вік! В Україні – холодно!
Тридцять третій рік!
Боже! Як же голодно!
Голодно! Голодно! Голодно!

Нехай, в пам'ять про ту пору:
Розквітають чорнобривці,
Про годину ту сувору,
Про роки голодомору.
Пам’ятайте - українці.

Був двадцятий вік! В Україні – холодно!
Тридцять третій рік!
Боже! Як же голодно!
Голодно! Голодно! Голодно!