Як важко все здобувається в житті,
І від цього часто опускаються руки,
І вистояти зможуть тільки ті,
Хто пройде крізь боротьбу і муки.
Ми чекаємо коли все саме зійдеться,
А так не буває, пойми,
Хтось від розлуки має кам’яне серце,
А ти коли можеш, візьми дожени.
І з часом станеш ти щаслива,
І щастя буде литися піснями,
Тому що зрозумій, ти особлива.
І кохання настане між вами.
Інколи в серці пустота,
І ти завмираєш на хвилину,
Згадуючи її тонкі вуста,
І не підкорити більше ту вершину!