Зранена...

Наталия Баршывская
Рвуть Украiно тебе на куски
Тi, що недавно звали братами,
Прагнуть втоптати тебе, задавити,
Стогне вiд кровi земля пiд ногами.

Словом брехливим в оману ввели
Гучно фашистами нас називали,
Нову державу,краще життя,
Багатство i славу нам обiцяли.

Братський народ,що хотiв нас спасти
Tiльки вiд кого- не зрозумiло,
Прапор зривали, топтали ногами,
Ми получили все, що хотiли...

Вiрили ми не своiм серцям,
Щастя хотiли а новiй державi
Ленiну кланятись були готовi
I верещали:"Путiну слава!"

Сотнi небесноi було нам мало,
Кров'ю залитий забули майдан,
Начe тi звipi терзали державу
Не помiчали,що все тут- обман.

Скiльки вже вас забрала земля
Воiнiв свiтла,нашу надiю,
Головiв ви не схиляли нiколи
Мали любов в душi, y серцi- мрiю.

Життя вiддали за дiтей, матерiв,
Гордо ви смертi в очi дивились,
Вас катували,смiялись над вами,
Та ви не здались,ви не склонились.

Не видно вiйнi нi краю й кiнця,
Мов цей страшний час завмер на хвилину
У Бога ми просим миру для нас
Нехай ця молитва до нього долине!

I погляд зомбований,очi туманнi,
Що вiрять- братський народ нас врятуэ
I залишаэться тиха молитва...
Bipимо,Господь колись нас почуэ.