Пам ятаю

Елена Коленченко
Ти пам`ятаєш?
- Пам`ятаю...
Твоїх очей зелень розмаю,
Ті зустрічі ранковоросі,
Як бігали з тобою босі.
Краса природи дивувала,
Тепло земля нам дарувала.
- Ще відчуваєш?
- Відчуваю...
І знову, знову повертаю,
Туди, де ми були щасливі,
Нас омивали літні зливи,
Веселка радо огортала
І ти - назавжди рідна стала!
-Ти відпускаєш? Ні...Залишся!
Бо кожну ніч мені ти снишся!
Без тебе серденько страждає
І дотику душа жадає!
- Я відпускаю...Добре знаю -
З тобою я життя втрачаю,
Та не судилось разом бути -
Нам щастя миті не забути...