Доторкнутись до тіла,немов до води,
і дивитись на хвилі,як ніби сліди,
що петляють на полі.
Поділитися сном,говоритиме страх,
такий великий,густий,його тримаю в
руках.
Він вирішує долі.
Опадатиме листя й ростиме нове,
і усе,що було,і усе,що буде
вимальовує колір.
Сонячні зайчики,сльоза на щоці,
запах магніту,рука у руці.
Ми сплелися поволі.