Алкiй та Сапфо

Алексей Иродиадов Гаулиш
Переклад моїх власних віршів на українську
( http://www.stihi.ru/2013/05/28/125)

Цей переклад спільний з Ольгою Ш. Щиро дякую їй, с повагою!
Велика частина - прибл 90 відсотків роботи і сама ідея перекладу належать їй.

Напівабстрактність світу палкої насолоди
Ліричністю співчуття солодкого та мрій
Поезія шалества її містичної влади
Спокій завжди її прекрасних вій
Ерастіс – юний, від всіх богів сповнений сили
і Еромена, панi солодкоголоса  Псапфо...
Не знають смерті, не відчувають тлін могили
і крізь віки їх рядки знов читаються легко
Богів Олімпу солодкоголосої вірші досягають
І в Тартар Алкія дзвінкий голос долетить
Серця людей красою ліри підкоряють
Захопленням даруючи блаженства мить
Орфея лірою Сапфо нині щастя оспівує:
Лише Алкію вона навік дороща і миліша всіх
Танатос остовпілий перед ними відступає,
Подарувавши богорiвній час для її втіх…
Алкій піде коли пора прощання настане
Відомо це ніжноокій, бо премудра Сапфо
Не дасть щоб проросло поета сімя в її лоні
І все мине… старіти одній так нелегко
Сама бо богоправна, свою любов прожене
Надію щастя людського навіки зупиня
Ніщо земне їй долю ніколи не зламає
Не виб’є із сідла її  крилатого коня