Х Х Х
Когось кохала я, та наїдки солодкі
Я готувала лодії, Ма, сотки.
Тобі не бути сотником, я знаю,
Бо ніжність у тобі, яку кохаю,
Яка і досі майорить в обличчі,
Суворості обіцяний не личить...
Нехай мечі й шаблі, і палаші,
Та доньок ніжність - світ у шалаші,
В обіймах любощів