вiльно...

Виктор Сурженко
…в надуманім завтра відлунює вчора,
воно залишилось таким неповторним,
що навіть згубився, забувсь увесь біль…

ніч – зоряне небо, до Мрії дорога
встеляє натхненням даль нерукотворна,
днем сонце привітне всміхається всім…

летить час пісчинками вгору, не вниз,
немов би ми краплі дощу, може сніг?..
приходимо мовчки у сні…