«И ЗАХЛОПНУЛАСЬ ДВЕРЬ..»
Николай Алексеевич Некрасов (1821 – 1877)
(отрывок 3 из стихотворения «Размышления у парадного подъезда»
http://www.ilibrary.ru/text/1026/p.1/index.html )
Перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов
============================= Николай Некрасов
============================= И ЗАХЛОПНУЛАСЬ ДВЕРЬ..
============================= отрывок 3 из стихотворения
============================= «Размышления у парадного подъезда»
============================= И захлопнулась дверь. Постояв,
============================= Развязали кошли пилигримы,
============================= Но швейцар не пустил, скудной лепты не взяв,
============================= И пошли они, солнцем палимы,
============================= Повторяя: «Суди его бог!»,
============================= Разводя безнадежно руками,
============================= И, покуда я видеть их мог,
============================= С непокрытыми шли головами...
============================= А владелец роскошных палат
============================= Еще сном был глубоким объят...
============================= Ты, считающий жизнью завидною
============================= Упоение лестью бесстыдною,
============================= Волокитство, обжорство, игру,
============================= Пробудись! Есть еще наслаждение:
============================= Вороти их! в тебе их спасение!
============================= Но счастливые глухи к добру...
============================= Не страшат тебя громы небесные,
============================= А земные ты держишь в руках,
============================= И несут эти люди безвестные
============================= Неисходное горе в сердцах.
============================= Что тебе эта скорбь вопиющая,
============================= Что тебе этот бедный народ?
============================= Вечным праздником быстро бегущая
============================= Жизнь очнуться тебе не дает.
============================= http://www.ilibrary.ru/text/1026/p.1/index.html
------------------------------------------------
І БАБАХНУЛИ ДВЕРІ ЯК ЗАЛП..
--------------------------------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
***
Уривок 3 із вірша «Роздуми у парадного під’їзду»
***
І баба'хнули двері як залп.
Почекавши, пішли пілігрими,
Бо швейцар не впустив, навіть лепти не взяв,
Ще й услід щось обидливе гримнув.
Так, пішли під образливий сміх,
Тільки сумно зітхнули: «бог з вами!»,
Я дивився їм вслід: скільки бачити міг –
З непокритими йшли головами…
А володар палат розписних
Посміхавсь у глибокому сні…
Ти, –
кому насолодою лестощі,
Лизоблюдство, розпущеність, пестощі,
Залицяння, обжерливість, гра –
Пробудись! Осінися прозріннями:
Поверни! Дай надію й спасіння їм!
Та щасливі глухі' до добра..
Не злякати громами небесними,
А земні – ти тримаєш як цвях..
Йдуть ці люди дорогами хресними,
Сум і горе несуть у серцях.
Що тобі ця скорбота волаюча,
Що тобі цей народ, мов сміття?
Вічним святом, розпутством палаючи,
Не дає схаменутись життя.
***
Николай Сысойлов,
06.10.16
Коллаж мой – на основе фото из интернета
===============
С ударениями
------------------------------------------------
І БАБА'ХНУЛИ ДВЕ'РІ ЯК ЗАЛП..
--------------------------------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
***
Ури'вок 3 із ві'рша «Ро'здуми у пара'дного під’ї'зду»
***
І баба'хнули две'рі як залп.
Почека'вши, пішли' пілігри'ми,
Бо швейца'р не пусти'в, на'віть ле'пти не взяв,
Ще й услі'д щось оби'дливе гри'мнув.
Так, пішли' під обра'зливий сміх,
Ті'льки су'мно зітхну'ли: «бог з ва'ми!»,
Я диви'вся їм вслід: скі'льки ба'чити міг –
З непокри'тими йшли голова'ми…
А воло'дар пала'т розписни'х
Посміха'всь у глибо'кому сні…
Ти, –
кому' насоло'дою ле'стощі,
Лизоблю'дство, розпу'щеність, пе'стощі,
Залиця'ння, обже'рливість, гра –
Пробудись! Осіни'ся прозрі'ннями:
Поверни'! Дай наді'ю й спасі'ння їм!
Та щасли'ві глухі' до добра'..
Не зляка'ти грома'ми небе'сними,
А земні' – ти трима'єш як цвях..
Йдуть ці лю'ди доро'гами хре'сними,
Сум і го'ре несу'ть у серця'х.
Що тобі' ця скорбо'та вола'юча,
Що тобі' цей наро'д, мов сміття'?
Ві'чним свя'том, розпу'тством пала'ючи,
Не дає' схамену'тись життя'.
***
Николай Сысойлов,
06.10.16
Коллаж мой – на основе фото из интернета