То не вітер стогне за дверима,
То не дощ стучить водою внОчі,
То твій голос, наче пісня, лине,
То ті сльози вже залили твої очі.
Нахилися, моя люба, над рікою,
Подивися, як та іва похилилась.
Не прощаюсь поки я з тобою,
Поки ти за мене помолилась.
Ти зірви у полі, люба, квіти,
В голові в тебе багато сірих дум.
Та коли ж припине там боліти?
Там, у серці, наче марить сум.
Скільки в тебе, моя люба, сили?
Не багато в тобі живе болі?
Та ріка тепер в собі несе могили,
Та ріка тепер пурпурний має колір...
По вопросам сотрудничества: телеграмм: summer_wave
Почта: evigovskij@mail.ua