Знов день минув...як сотні інших днів,
І перегорнута іще одна сторінка...
Хтось залишив життя для вічних снів,
Для когось в небі загорілась зірка...
Минає день...минає рік...життя...
Усе із часом йде у потойбічність...
На дрібв"язкове тратим почуття,
А нам би впору думати про вічне...
Ніхто не зна з чим прийде новий день
І що уже за мить чека людину...
А ми "гребем" щосили до "кишень",
Неначе зможем ТЕ забрать в могилу...
Усе земне - це пил, це просто хлам...
Життя є вічне там, де світять зорі...
Ми всі колись ввійдемо в божий храм,
До вівтаря господньої любові...
Знов день мине, як сотні інших днів,
Лишивши слід - прийдуть на зміну нові...
Хтось скаже ще немало добрих слів,
Хтось перерве життя на полуслові...