Стор нка з щоденника

Денис Шевчук 2
Йде перший сніг...як та надія,
і,ми живем поки лунають пісні!
Доки серце б*ється-живе мрія,
вона розквітне як несамовиті квіти.

Сніжинки перші тають у лодоні,
нехай дорослі,але віримо в дива.
Що заважає провести вечір цей у колі:
сім*ї,коханої,у рідному теплому домі.