Насправді байдуже, коли помре країна-
Будинки гинуть, вулиці, міста...
Вже захлинається в багнюці Україна;
Летить в безодню навіть Русь свята.
Без тями, розсуду, без волі і сумління;
Під гаслом: "Слава!!!", хоч кому і як -
Мов сарана, містами скачуть злидні,
З лайном в душі і кров'ю на руках...
Думки тяжкі, що серце навіть стине:
"Як можна ТАК ділити свою кров???"
Не вмерла ще любов до України...
Та неможлива до труни любов...
16.10.2016