Ось і жовтень сховав вже сонце,
Кудись ділось тепло моїх рук.
Все ж я вірю - в моє віконце
Ти постукаєш, милий мій друг.
Ти прийдеш, а я зроблю вигляд,
Що давно вже тебе не чекала,
Та веселий і рідний погляд
Зробить так, щоб я все пригадала.
Серце знов заговорить римами,
А душа, наче птах, полетить
Розмаїтими лісами й нивами,
Де листва, наче ватра, горить.