Я не жаліюсь, тихо плачу.
І вже втомилась від невдач.
Чому я маю таку вдачу?
В руках життя я знову квач.
Лиш роззирнуся я навколо,
Погляну в вічі я брехні.
Не зможу, певне, вже ніколи
Сказати долі слово "ні".
Забула я усі слова,
Як обіцянку собі дала.
Життя це тільки підла гра.
Не граю більше! Все! Дістало!
Mary Ch. 13/10/2016