Все сталось так шалено та раптово,
Так несподівано і швидко вкрай,
А я не те що вимовити слова -
Зробити вдих не встигла,вибачай...
Якщо ображу - знай,що не навмисно,
Як помиляюсь - ти пробач,не йди:
Мені,мабуть,не вистачає кисню,
Бо дихати встигаю не завжди...
Якщо здолає непокірний норов,
Запамятай міцніше,що мене
Ні за що потім не відпустить сором
І каяття завжди наздожене...
Бо вмить життя - мов догори ногами,
Немов усе летить під три чорти:
Несила жити між двома світами,
Де є окремо я й окремо ти...