В серцях ти жити будеш вiчно!
Ти в свiт красу буття принiс!
Герой епохи, просвiтитель,
Ти жив в такi страшнi часи…
Тебе "Сократом" величали
За мудрiсть, слово без брехнi.
Ти словом мiг злiчити рани,
Мiг вiдповiдь на все знайти.
Народ ти спонукав до працi,
До дiла, що в душе живе.
" Лише тодi пiзнаєм щастя,
Коли себе в життi знайдем!".
Творiння, що йшли вiд серця,
Людей на вчинки спонукали.
Твої думки дали натхнення
Тим людям, що бiди зазнали.
Ти так тiкав вiд цього свiту…
Свiт задає нiмих спокус.
Це грошелюбство непотрiбне,
Грошi в життi - глухий ресурс!
Знання ти передав нащадкам,
Залишив мудрiсть на вiка.
На жаль, не всi взяли останнє
Таких, як ти майже нема!
I я звертаюся до свiту:
Будь-ласка, бережить слова,
Коли ти словом володiєш,
Вважай, що ти герой життя!