Як бачу тебе я на фото, в думках,
спиняється серце у всiх на очах.
Туман, як скажений, замилює очi,
а свiт мiй без тебе, як мiсяць без ночi.
В безлюдному тижнi, в самотнiй недiлi
шукаю твiй погляд i в посмiшцi милiй
втопаю по вуха з щасливим лицем,
одразу згадати не можу проблем.
Шукаю в вiвторок, четвер i суботу.
Не їм я, не сплю та не йду на роботу.
До коли без мене тi самiї губи.
До коли не бачу їх я, а лиш люди.
Хочаб на хвилину тебе доторкнутись.
В обiймах рiдних та коханих забутись.
Як лiд стигне в жилах червоная кров...
Мабуть, пiд цей опис пiдходить любов?