Зустрiч

Оксана Майданська
               

Із далека на відстані милуюся Тобою...
І лагідний тепленький промінь сонця,
Від мене поцілував твоє обличчя,
В подяку ніжно Ти вимовив моє Імя.

І не дивуйся, я не винна в цьому,
Бо наші зустрічі здається випадкові,
Кафе, готель і ресторан, згадаю я турбазу...
Між нами вже давно цвітуть колючі білі рози.

А білий вальс раптово у повітрі закружляв,
Сніжинками - весняним пухом землю засипає.
І сонечко крізь заметілі - ласкаво проникає,
Сама душевна радість чогось таки співає.
                20.IV.15 р.                О.М.