По-осінньому небо схилилося низько,
Срібні нитки дощів краплять грона намист...
Від краси шаленіє північний вітрисько
І ховає в туманах бурштиновий лист...
Я дарую тобі ці осінні тумани,
Золоту заметіль і тремкий падолист...
Подивися довкола...як гарно, Коханий,
Як красиво кружля вітром зірваний лист...
Ти візьми цей дарунок без краплі смятіння,
Бо цей скарб я дарую тобі від душі...
І хоч сонце у осінь скупе на проміння,
Хай тебе не лякають колючі дощі...
Я тобі подарую зіркові відблиски,
Щоби ми не згубились в життєвих стежках...
Ми з тобою сьогодні непрощенно близькі,
Тож... тримай наше щастя надійно в руках...
Ми не маємо часу і права на викуп...
Скільки віку лишилося нам, далебі?
Моє серце сьогодні палке і велике,
Я дарую цю осінь, Коханий, тобі!!!