Клеймом під епітелієм,
В свідомості-
Артеріях
Лабіальними ідеями,
Проникаючи бактерією,
Вірусом у генія...
У скроні немов опієм
Руйнуючи Витоки,
Русла думок глибокі
Сумніви Пусті , поодинокі
Виливаєшся у натовпи Пророком
Стріляють-лови слово оком
Із кожним подихом і кроком
Розквітнуть з вуст твоїх осоки
Присвячено Юрію Вітюку