Не довіряй своїм очам -
Ти зауважив застережно…
Тебе кохала я безмежно
Не слухала,як сам-на-сам…
Дивись – на дворі вже весна!
Я до вікна – а листя жовте!
Даруйте, ще раз те промовте:
Вже осінь – що то за одна?
Це вада зору? Дальтонізм?
Обман оптичний? Виліковно!
Навкруг краса без меж коштовна
Повір мені та подивись!
Я нервувала не на жарт:
Для чого ти своє торочиш?
Навіщо ти мене морочиш?
Моїй любові отой гарт?
Ти усміхався – милувався
Моїм обличчям в дзеркалах:
"Бо ти – весна завжди!" – це так
В своїй любові зізнавався…