Осенний сад на яблочки глядит,
Листочек-два еще висят на ветках.
И целу ночь там кто-то шурудит,
А окна чёрные застыли словно жертвы.
Между стволами пробегает тень.
А у рассвета очи столь лучисты.
То белый конь,
То белый-белый конь
Все ищет лето среди сухих листьев.
The autumn garden looks for an apple yet,
One leave or other still hangs on the bow.
And whole night someone is rustling there,
The black windows turned frozen from boggle.
Between the trunks a shadow runs fast.
The dawn is near with its glaring eyes.
That is a white horse,
White-white horse again tries
To find a summer in the dry leaves' coat.
----
Ліна Костенко. (нар.1930)
Осінній сад ще яблучка глядить
* * *
Осінній сад ще яблучка глядить,
листочок-два гойдає на гілляках.
І цілу ніч щось тихо шарудить,
і чорні вікна стигнуть в переляках.
Між стовбурами пробігає тінь".
А у світанків очі променисті.
То білий кінь,
то білий-білий кінь
шукає літо у сухому листі.