Подiбна до рис iдеалу

Прокопенко Юрий
Подібна до рис ідеалу,
Змальована сотні разів,
Ти мрії з’єднала в красі,
Керуючи подихом жваво.
Ти стала метою покликань,
Зринаю щосили уверх.
Душа – пульсування із сфер,
Цілунки роздарює стиха.
І вкотре розстане в блакиті
Бездонних очей і на мить
Торкнеться відлунням ясним
До дивних небес, що відкриті.
Де серце закохане знову,
Веселку розстелить із барв,
Нап’ється принадою чар,
Вбираючись в щиру обнову.
І Сонцем засяє привітно,
Промінням обійме жарким,
Ховаючи погляд палкий
Від вибуху радощів світла.

21:10, 01.11.2016 рік.

Зображення: http://www.look.com.ua/download/33387/2560x1440/