Залунала в пам'яті пісня,
Що мама в дитинстві співала...
Про те, як любов прийшла пізня...
Про те, як весна розквітала...
Про квіти, що сіяла мати...
Рушник, що вона вишивала...
Про мудрість та стриманість тата...
Як руки батьків цілувала...
Миттєво заграла бандура
Пісні, що серденьку рідні...
Що поруч - любов та зажура...
Про кольора два, очі сині...
Про те, як цвіте черемшина...
Що місяць на небі сіяє...
А там, десь, у човні дівчина
Козакові пісню співає...
Про карії очі, про чорнії брови...
І магію літньої ночі...
Про трави шовкові і тишу діброви...
Чаклунки слова, що пророчі...
І враз щось ужалило в груди...
Точніше, в самісіньке серце...
Не дітись від цього нікуди
І сльози - криштальним джерельцем...
Від того, що вже це було все-
Дитинства хвилини щасливі...
І нам не дано повернуть це-
Часи золоті, незрадливі...