про щастя

Грушевская Екатерина
Здається, я була щаслива
Здається, я відчувала— як це.
Здається, я відчувала крила.
І гарну мелодію грало серце.

Здається, я відчувала щастя.
Вдихала його аромат.
А потім все змінилось з ненастя.
Хтось в спину тикнув автомат.

Здається, я відчувала страх.
І ковтала повітря напряжно.
Здається, пропав тоді вогник в очах.
І щастя було недосяжне.

Здається, я відчувала втому.
Та все ж таки намагалась йти.
Здається, морально я впала в кому
Ніяк не могла я до тями прийти.

Потім відчула сили.
Здається, піднялась на ноги.
Згадавши людей, що мене любили,
Здолала усі перешкоди.

Здається, я знову щаслива.
І відчуваю—як це.
На спині проростають крила,
І гарну мелодію наспівує серце.