Місяць зливає проціджене світло
В рясну воронку дрімучих лісів.
Пісня лунає, і в диханні вітру
Чутна мелодія давніх часів.
Прибрані хати мереживом білим,
Зведені зорі в рясне полотно.
А на пригорках засніжений килим
Вилився в біле густе молоко.
Сплять овечкИ, понад обрієм тихо,
Ледве хитаються пасма дерев.
А на вікно наче сильно надихав
Білий січневий розгублений лев.
Пахне солодко духмяной кутею,
Пічка над дахом свій подих здійма...
Мати чарівной рукою своєю
Новонароджене пестить маля.
Місяць за крони дерев закотився,
Ніч розливала червоне вино.
Во Вифлеємі Христос народився!
Землі радіють і славлять Його!