Iз вiйни - додому...

Вячеслав Романовський
      
Їхали солдати із війни додому…
Усміхнулась доля хлопцю молодому,
Бо живий-здоровий повертавсь до хати,
Де його чекали дівчина і мати.

Порохом пропахлий і він сам, і речі.
Осідлала втома плечі молодечі.
Та тулились рідно шлях, поля з гаями,
Як  і ті, на Сході, що пройшов з боями.

Дякували люди приязню бійцеві –
І кудись поділись  хмарища свинцеві,
Кулі не свистіли, не ревли гармати…
Хлопця зустрічали  дівчина і мати.

4.11.2016.