Рано в ранці на ділянці, зайчик моркву куштував,
А ведмедик цю ділянку від звірят охороняв.
Зустрічає ведмідь зайця й каже:"Літом поїси",
бо у літку буде краща, хто весною їсть її.
Засмутився зайчик трохи, вниз він вушко опустив,
а ведмедик каже:"Зайцю, не смутись, не вішай ніс".
Ось і сонечко пригріло, незабаром тут врожай,
І ведмедик пригощає зайців морквою, й пьють чай.