Смерть

Постаріла, посивіла, побіліла жінка молода. Вона сьогодні свого единого сина хоронила, він стояв біля мами своеї і витирав її сльози, це в последній раз він приходив до неї і більше він не приходив до неї не беса його не пустять. Він беться в кліткі і кричить його душа мамо, мамо, мамо пробачь, щьоя помер яб прийшов дотебе і не раз, але біль твоя така болюча щьо не беса мене не пускають. Я знаю я мертвий тож зарадити я нічим не можу пробачь мене мамо, щьо я хворів тому і рано в свої 18 я помер.