Життя насамперед це призма
Його можливо проклинати
Можливо одою співати,
Хоча це складове туризму.
Бо хочеться машину часу,
В своє минуле мандрувати,
Якісь моменти зупинити,помилки вщент всі постирати..!
А так буває ми сумуєм,за тим,що ми могли б змінити,
За тим моментом,тим яскравим,його не раз ще пережити.
І наступає знову осінь,зима крадеться також швидко,
І рік за роком пролітає,а душі буває гидко...
Я,та мабуть і кожен,ще у дитинстві ясно мріяв,
Коли,та поскоріш?!,шітнадцять,
Години,роки відміряв...
А потім двадцять,тридцять,та де ж моі шістнадцять????
А краще б знову народитись,
Прожити заново життя,
Де падати соломки підстелити,
Але цього вже не відчуєм,лишається лиш забуття!!!