Непрочитаний лист

          
Мій тато, я пишу тобі листа.
Надходить осінь, сонця вже замало.
А вишня, що садив ти,  підроста,
Верхів’ям  майже хату перегнала.

Потріскався небілений димар,
З гнізда старого вилітає пір’я .
Самотній кіт, мов дбалий паламар,
Обходить непідметене подвір’я.

Похнюпився занедбаний садок,
Поріс  бур’ян, паркан схилився кволо.
А виноград не втримав ягідок –
Попадали, незбирані, додолу.

Сумує все без тебе, і, повір:
Ти кожний день на гадці в мене, тато.
І ллються сльози дрібно на папір –
Бо ти листа не зможеш прочитати.

05.10.2016