Прострац я

Слава Лисс
кажуть між нами
любов то є хімія
згублений час
і в пробірках святий
маємо ж очі
і в кожному світі я
топлю, втрачаю
душу й образ твій

згорблене, здушене
дике чутя
і відчуття прострації
зболене, змучене
се почуття
потребує фільтрації

пОкрив покрИв
теплим інієм болю
зважив столітні скарби
сонцесплетіння
на рівні двобою
трохи ще потерпи

чорт забирає
на лінію фронту
серед розпуклої ночі
я відчуваю
мов каплю абсенту
бачу твої заплакані очі