ностальгiя ЦЕ

 
Коли у пам'яті розплутуєш стежинки,
що вузликами зав'язалися в дорозі...
Коли в думках перераховуєш сходинки,
щоб опинитись наче на порозі...

Коли потягнеш руку, щоб почути
дзвінок і таке рідне "хто там?"...
Коли вже аж до ранку не заснути
не відчинились двері ж бо, навпроти...

 ностальгія ЦЕ:

Коли із заздрощами проводжаєш в небі
курликання та вільний лет птахів...
Коли ховаєш крик десь поміж ребер,
на місці не розкритих крил...

Коли крилаті фрази стелиш в постіль
та сподіваєшся, що втіляться у сни...
Вони ж, не втілюються, а лягають поспіль,
в щілини пам'яті, десь поміж сивини...

(ХТ 31.10.2016)