Олександр Деко.
Він не помер, повірте він загинув,
Вступив з лукавим у страшний двобій,
Він землю грішну, як герой покинув,
Та виграв свій останній смертний бій…
Він честь святу повірте люди мав,
Та і не зраджував ніколи,
Пустелею мов перст сумний блукав,
Не оглядався він довкола…
Був праведний, безгрішно жив,
Сміливець Хрест свій гордливо ніс,
Писав, ніколи не спішив,
Був за плечима з прикрощами віз…
Став Світ чужим. навкруг капризи долі,
Та правда стала зовсім не в ціні,
На жаль тепер романтики в загоні,
Вони сьогодні гинуть в самоті…
Грабують вороги свою Вкраїну,
Немов кати сумних часів війни,
Та зраджують постійно Батьківщину,
Лиш патріотів погляди скорбні…
Він не помер, повірте він загинув,
Не витримав життя на чужині,
З небес далеких його голос лине,
Та хмари над землею знов сумні…
Автор Геннадій Сівак.
28 листопада 2016 року.