Не ходи зі мною, не дивись в мій слід,
Я тобі не пара, і не прохай,
Я літаю у ступі, ковтаю лід,
Із лапок жаб’ячих готую чай.
Не запитуй мене, не кажи люблю,
Подивись лиш в очі мої болотні,
Я тебе у пічці вмить підпалю,
Бо таких як ти тут бували сотні.
Не чекай на мене, не гори вогнем,
Я ж тебе не миті не пошкодую!
Бачиш, - я відсипаюсь днем,
Бо вночі відьомське в лісу танцюю.
Не ходи до лісу у темноті,
Не шукай ти більше моєї хати,
Бо зустрінеш мавок, або чортів,
Відведуть до болота, зведуть до страти.
Тільки ти не слухаєш, мов глухий
Зачіпаєш моє волосся,
Та говориш: « Де тут твої гріхи,
що отак з давнини повелося?».
Кажеш : «що мені до того?»,
Я в ночі зачекаю на тебе,
Буду дрова носити тобі до печі,
В ступі разом злітати до неба.
Буду трави сушить, їх збирать по росі
Допоможу зілля варити,
Тільки більш не кажи, - не люби, не люби,
Бо не зможу крім тебе любити!
2016