Лина Костенко «Мне кажется, что с нами всё не так…»
(перевод Владимира Туленко)
Мне кажется, что с нами всё не так,
И даже люди, города и камни.
Ты шепот слышишь – Вся та святота,
Во что ты верил, умерла с веками.
Прошла сквозь пальцы,
Будто бы вода, которую достал рукою.
А на ладони капельками сна
Видения сияют в непокое.
И вечность тяжким занавесом,
Что не дано перенести,
Раздавит нас. Зачем идти?
Надежды тратить с интересом
В святое лишь. Меня прости.
Ты мне скажи, и будь ты честен,
Что, с нами всё совсем не так!
*****
Ліна Костенко «Здається з нами щось уже не те...»
Здається з нами щось уже не те...
І навіть люди, місто й камні,
Щось прошепоче – Те усе святе
У що ти вірив - згинуло з віками
Пройшло скрізь пальці,
Як вода, зачерпнута відкритою рукою,
А на лодоні лиш краплинки сну,
У сяйві марив, як в полоні.
І вічність та тяжка завіса,
Що ми не здатні піднести,
Роздавить вас, навіщо йти
Навіщо тратити надію,
У те усе, що нам святе,
Скажи мені і я повірю,
Та все ж із нами щось не те....