Палає ватра, ніч у горах
і Всесвіт тиша полонить,
і сплять у темряві простори,
лиш ватра з тріском пломенить...
Одвічна таїна у горах
в нічній імлі чаїться, спить,
а попід місячним дозором
вуаль зірок, мов дзбан висить!
Що криє чорна пелена
в двох кроках від мого багаття?-
Одвічна ночі таїна
тривогу творить і сум'яття!..