ЧОРНІ ТЮЛЬПАНИ
Квіти любові, квіти печалі,
Смутку тяжкого рясна чорнота.
Чорні тюльпани! Чорні тюльпани... Двічі
В кожній пелюсточці – згаслі літа.
Зайві молитви: мертві не встануть,
У самотинні згора все дотла.
І виростають чорні тюльпани Двічі
З тої землі, що синів прийняла.
Ниють роками невигойні рани,
Очі у полум'ї туги – сухі.
Чорні тюльпани, чорні тюльпани Двічі
Щедро встелили могили глухі.
Миті зіллються . Вічністю стануть.
Пам'ять не вмре у зболілих серцях.
Чорні тюльпани! Чорні тюльпани!.. Двічі
Чорному горю – ні меж, ні кінця.
В квітах скорботи сум не розтане:
Рідні з глибоких могил не встають.
Чорні тюльпани, чорні тюльпани Двічі
Спокою нам і вві сні не дають.