Все просто: глянула і - закохала
Очима магії своєї красоти.
Чарівністю неначе відтинала
Усі минулі ідеали суєти.
Якоюсь дивовижністю чаклунства,
Без повеління та притупту каблуком,
Взяла в неволю поглядом безумства
Того, хто у спокусах сам був знатоком.