На світанні буття,
В полудень, в час останній
Для жінок сенс життя -
Лиш кохання, кохання.
Ні, звичайно, не те,
Що за гроші купують,
Почуття це святе
Щирим серденьком чують.
Воно ніжність дає
Кожну мить, день при днині,
І натхнення своє
Тій, єдиній людині.
І цьому почуттю
Вік судилося жити,
Самому небуттю
Ту любов не спинити.
А коли і гроза,
Зрада оком чи словом,
Серце вмиє сльоза -
І воно любить знову.
Хай кохання струмок
Дзвінкоплинно співає,
І зрадливих думок
Нехай серце не знає...