До ліхтаря гілки так близько –
Немов цілуються вони.
Ще й грудень, і відсутнє листя.
Ці поцілунки – до весни.
Я здогадався: я їх знаю,
Коханців зимної пітьми, –
Вони на зиму так чекають,
Як на любов чекаєм ми.
Цілуються... Їм вітер – в поміч.
Для них всю зиму вітер – Бог.
Я тихо заздрю мовчазному
цілунку ліхтаря й гілок...